Резюме дослідницького звіту: «Діти, яких торкнувся збройний конфлікт в Україні»

Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України разом із БО БФ  «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» проведе прес-конференцію 

“Війна і діти: захист прав дітей, які постраждали внаслідок конфлікту” 

1 жовтня о 13:30 в офісі Укрінформу  відбудеться презентація дослідницького звіту “Діти, яких торкнувся збройний конфлікт  в Україні” та обговорення пропозицій щодо розвитку системи державного захисту таких дітей.

Звіт підготовлений командою БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за авторством юристки та експертки з адвокації Ірини Лоюк.

Учасники заходу: 

• Руслан Колбаса – директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики України
• Ірина Лоюк – юристка, експертка з адвокації, авторка дослідницького звіту “Діти, яких торкнувся збройний конфлікт в Україні”

Резюме звіту:

“Для захисту прав дітей, які постраждали внаслідок конфлікту, Україні  потрібна окрема державна політика та оцінка їхніх потреб”, – автори звіту «Діти, яких торкнувся збройний конфлікт в Україні». 

Дослідницький звіт «Діти, яких торкнувся збройний конфлікт в Україні» (далі – Звіт) підготовлено у рамках проєкту «Розвиток соціальної згуртованості в Україні шляхом посилення регіонального та місцевого соціального захисту внутрішньо переміщених  осіб, ветеранів та інших осіб, які постраждали від конфлікту», що реалізується Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. 

У розумінні цього Звіту:

• конфлікт – відповідно до Закону України «Про національну безпеку України», конфлікт між ворогуючими сторонами, що відбувається на сході України, у зв’язку з агресією Російської Федерації та окупацією окремих територій України; 
• діти конфлікту – це діти, яких безпосередньо торкнувся конфлікт, включно з дітьми комбатантів, дітьми з районів бойових дій та окупації. 

Звіт показав, що попри  відсутність офіційної та всеохопної статистики, спираючись на наявні цифри, можна говорити про щонайменше 200 тисяч таких дітей конфлікту на початок 2019 року. 

Дослідження проводилось як на загальнодержавному рівні, так і на рівні 24 областей України та м. Київ. У Звіті проаналізовано:

• законодавство у сфері захисту дітей конфлікту (а саме щодо дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, внутрішньо переміщених осіб, дітей, які проживають у «сірій зоні» та на тимчасово окупованих територіях, дітей комбатантів (дитина, яка є членом: 1) сім’ї особи, яка загинула/пропала безвісти або померла; 2) сім’ї учасника бойових дій; 3) сім’ї діючого військовослужбовця в АТО/ООС; 4) сім’ї особи з інвалідністю внаслідок війни; 5) сім’ї військовослужбовців, захоплених у полон, та осіб, які є заручниками на тимчасово окупованих територіях України). Окремо зазначено зміни до законодавства з 2014 року (Розділ 1.2);
• державну політику щодо захисту дітей конфлікту, включно з ратифікованими міжнародними документами (Розділ 1.3);
• інституційні умови захисту дітей конфлікту, включно з компетенцією органів влади, відповідальних за захист дітей (Розділ 1.4);
• фінансові умови захисту дітей конфлікту, включно з и інформацією про видатки державного бюджету на заходи для захисту дітей конфлікту у 2016-2019 роках, а також програми обласних бюджетів (Розділ 1.5). 

Основні висновки:

1. Законодавство у сфері захисту дітей конфлікту не систематизоване. Це призводить до встановлення подвійних статусів (наприклад, як для дітей загиблих), залишення поза увагою деяких категорій дітей (діти ветеранів – учасників бойових дій, діти діючих військовослужбовців, діти осіб з інвалідністю внаслідок війни, діти осіб, захоплених у полон). 
2. Є необхідність систематизувати, переглянути та актуалізувати загальнодержавні заходи соціального захисту, пільг для дітей конфлікту відповідно до їхніх потреб.
3. У державі відсутня окрема політика щодо захисту дітей конфлікту. Необхідною є розробка такої політики як єдиного документа, що охопить усі категорії дітей, яких торкнувся конфлікт. Це сприятиме налагодженню роботи органів влади та місцевого самоврядування, а також ефективнішому використанню коштів щодо дітей конфлікту.
4. Потрібно підвищити прозорість діяльності, покращити звітність  інституцій, які переймаються проблемами дітей конфлікту.
5. Серед затверджених видатків державних бюджетів України 2016-2019 років відсутня окрема програма, спрямована на захист дітей конфлікту. У затверджених програмах наявні заходи щодо окремих категорій дітей, однак це  комплексно не вирішує проблем таких дітей.

Відсутні також програми на виконання вимог Закону України «Про охорону дитинства» щодо медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. 

6. Програми місцевих бюджетів несистемно передбачають заходи для різних категорій дітей конфлікту (найсистемніше підходять до вирішення проблем дітей – членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок участі в АТО/ООС).

Наші рекомендації:

• систематизація законодавства у сфері захисту дітей конфлікту, у тому числі соціального;
• розробка спеціальної державної політики у сфері захисту дітей конфлікту;
• визначення окремої бюджетної програми щодо дітей конфлікту;
•  врівноваження підходів на місцях заходами державної політики;
• проведення оцінки потреб дітей конфлікту та розробка заходів на основі її результатів. 

Дослідницький звіт за посиланням