Вони Наші – Радник з питань ВПО

Вони Наші

330 тисяч громадян України позбавлені пенсії через своє місце проживання. Вони - мешканці окупованих територій.

ІСТОРІЇ ОКУПОВАНИХ

Вікторія Дмитрівна Покабатько майже 20 років пропрацювала медсестрою в лікарні міста Горлівка, надавала допомогу хворим. В серпні 2015 року вона покинула місце проживання та зареєструвалася як переселенка в м. Слов’янськ. Жінка не отримує пенсію за вислугою років, бо не може підтвердити стаж роботи, оскільки органи влади в цьому місті не здійснюють свої повноваження, а пенсійний фонд не приймає як належні документи видані так званою“ДНР”. Пенсійний фонд не бажає добровільно виконувати рішення суду з квітня 2017, таким чином жінка вже майже два роки бореться за своє право на пенсію.

Олена Миколаївна — 84-річна мешканка Донецька, отримала інвалідність ще до виходу на пенсію. На початку військового конфлікту жінці допомогли зареєструватися в Пенсійному фонді на підконтрольній Україні території, але надати їй житло не змогли. Після запровадження контролю за виплатами переселенців за місцем їхнього фактичного проживання, Олена Миколаївна втратила свою пенсію.

Наразі Олена живе в Донецьку. Через погіршення стану здоров’я вона ледь пересувається і не може виїхати з міста. Коштів на оренду квартири чи родичів на підконтрольній території, Олена Миколаївна не має.

Більшість пенсіонерів не мають ані родичів в інших регіонах, ані коштів на оренду. Ці люди навіть з суто фінансових можливостей не можуть переїхати на підконтрольні території. Державної програми з евакуації своїх громадян в Україні не існує. Для переселенців немає фонду соціального житла, а за нинішнім законодавством, щоб отримувати свої пенсії, вони мають бути зареєстровані за певною адресою як переселенеці.

Літні люди та люди з інвалідністю позбавлені засобів до існування.

Старі, лежачі, хворі. Ці люди у свій час  сплачували ЄСВ та інші податки. Поки їх діти захищають Батьківщину, вони вмирають з голоду. 

Ситуація краща навіть для засуджених в Україні злочинців: вони продовжують отримувати свої пенсії в українських тюрмах (держава стягує лише 40 %).

Відновити доступ до пенсій громадянам України на окупованих територіях просто. Треба дати їм можливість без набуття статусу переселенця самостійно перетинати лінію розмежування, отримувати пенсію на підконтрольній території та проходити періодичну фізичну ідентифікацію у відділеннях Ощадбанку.

Для людей, які мають обмежену здатність пересуватись в зв’язку з інвалідністю чи хронічними хворобами, вирішення проблеми є складнішим. Відновлення виплат такій категорії пенсіонерів можливе за допомогою залучення міжнародної організації.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Україна є учасницею міжнародних договорів, що гарантують право на соціальний захист. В міжнародному праві соціальне забезпечення та достатній життєвий рівень захищено

  • статтями 22 та 25 Загальної декларації прав людини,

  • статтею 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права,

  • статтею 12 Європейської соціальної хартії,

  • Конвенцією Міжнародної організації праці № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення,

  • статтею 12 Європейської соціальної хартії.

Пенсійні виплати відносяться до права на власність, гарантованого статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції прав людини.Отже, пенсія – власність громадянина. Він може її захищати та користуватись за власним розсудом. Або подати в суд, якщо ці права порушуються.Практика Європейського суду з прав людини за останні 63 роки щодо позовів громадян проти Румунії, Сербії, Хорватії та ряду інших держав, які  теж зіткнулися з проблемою неконтрольованих територій, не змінювалась. В справі пенсіонера проти держави, ЄСПЛ не прийняв жодного рішення на користь останньої. 

ПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

  1. Чому податки українців мають йти на підтримку “сепаратистів”?

    Йдеться не про передачу коштів представникам окупанта, а про персональні виплати, які людина зможе отримувати або особисто у легальній банківській установі на території, контрольованій Україною, або за посередництва міжнародних організацій. Це питання гарантії держави на право власності. 

  2. Вони кликали російські війська. Чому я маю дбати про їх добробут?

    Головна відмінність демократії від тоталітарії – одні правила для усіх. Не існує колективної вини чи невинуватості. Не всі жителі Донбасу підтримали окупанта. За кількістю бойових втрат в ході АТО Донеччина на другому місці серед усіх українських регіонів. Населення регіону не винне, що російські спецпризначенці прийшли саме до них.

  3. Виходить, що пенсію від держави Україна мають отримувати навіть колаборанти, які зі зброєю в руках підтримували ворога?

    Так. Визнані судом та слідством злочинці отримують свої пенсії (60%), навіть якщо відбувають покарання в місцях позбавлення волі.  Якщо ж провину не встановлено, ми не маємо нехтувати презумпцією невинуватості, законом та довірою до держави Україна.

  4. Навіщо сприяти поліпшенню життя в ОРДЛО? Чи не краще пустити «зекономлені» Пенсійним Фондом кошти на побудову соціального житла для переселенців?

    У фразі «тимчасово окуповані території» ключове слово – тимчасово. Це наша земля і наші громадяни, які не відрізняються від громадян України з Харківщини, Херсонщини чи Одещини. Пенсія – це вид приватної власності. Він не може буде використаний ні на що інше. Будь-яка невиплата – борг держави перед громадянином. 

  5. Росія виплачує на тих територіях пенсії. Чому в пенсіонерів з ОРДЛО мають бути подвійні пенсії?

    ​Не можна порівнювати державну пенсію, яку виплачує Україна, та “плату за лояльність” сепаратистів “ДНР”/”ЛНР”. Тим більше називати останнє “пенсією”, визнаючи тим самим “державність” окупованих територій.  Позбавляючи пенсій своїх громадян, Україна ставить себе на один рівень з сепаратистами, які позбавляють людей своєї так званої «матеріальної допомоги», якщо вони отримують українську пенсію.