Бути жінкою в Україні – Радник з питань ВПО

Бути жінкою в Україні

Жінки в Україні воюють. Це засвідчив проект «Невидимий батальйон», документальний фільм про історії шістьох українок, які беруть участь у бойових діях на Донбасі в складі різних військових підрозділів. За даними Міноборони за час проведення АТО близько 7 тис. жінок отримали статус учасниць бойових дій. Але це не відміняє того факту, що жінки в Україні стикаються в армії з дискримінацією.  За даними того ж самого Міноборони, з понад 25 тис. жінок, що служать в армії, лише «70 обіймають посади жінок-полковниць, а жінки-генералки в Україні не було і немає».

Армія – не єдиний державний інститут, в якій існує системна дискримінація жінок. Однак в країні, де п’ятий рік триває війна, армія стала інституцією, за допомоги якої визначається “середня температура по палаті” в багатьох, далеко не військових питаннях: питанні корупції, питанні свободи слова, питанні гендерної дискримінації. Будь-які порушення закону, норм моралі чи здорового глузду в українській армії сприймаються суспільством набагато чутливіше, як і випадки дискримінації, ніж в інших інститутах.

Анастасія

Про свій досвід дискримінації в камуфляжі розповідає Анастасія, волонтерка, інструкторка з домедичної допомоги для військових.

Про себе

Я волонтерка. Почалося все в 2014 році зі збору допомоги для військових. У 2015 після закінчення спеціальних курсів, я почала проводити навчання з домедичної допомоги для мобілізованих п’ятої, шостої та сьомої хвиль мобілізації. Ми навчали людей, як допомогти собі у випадку отримання поранення, перед тим, як їх відправляли в зону АТО. Потім була ротація у складі ASAP Rescue та участь в евакуації поранених в зоні бойових дій. В цілому я робила те, що могла, для того, щоб в мій дім не прийшов окупант.

Про нерівність

Два роки тому я пробувала влаштуватися викладачкою з домедичної підготовки в Академію сухопутних військ. Там мені відмовили через те, що нібито я не військова і жінок викладачок у них ніколи не було. На моє зауваження, що я можу підписати контракт на проходження військової служби, відповідь все одно була негативною. Мені сказали прямо – жінку на цю посаду все одно не візьмуть. Не допомогло і те, що на той час я вже два роки викладала домедичну допомогу військовим та мала всі необхідні сертифікати міжнародного зразка. Моя подруга, яка служила в розвідці та була снайперкою, юридично в підрозділі була оформлена як медсестра, бо у 2015 році жінок-снайперок по штату не могло бути (у 2016 році після гучної адвокаційної кампанії, Генштаб ЗСУ розширив перелік військових посад, які могли займати жінки – прим. ред).

Ще мене обурює, що в моїх дочок у школі уроки праці окремо і вони називаються «виробнича праця» і «обслуговуюча праця». Тобто дівчатам з дитинства втовкмачують, що вони повинні обслуговувати. А в старших класах так само розділений урок Захисту Вітчизни. Хлопці вчаться розбирати автомати, а дівчатка бинти мотають. І це в країні де йде війна. Тобто ці знання потрібні всім учням, без поділу на стать.

Про боротьбу

Для того, щоб подолати цю дискримінацію, жінки найперше повинні усвідомити, що ті проблеми, які є у них, є у більшості жінок. Тобто проблема системна. Відтак саме нічого не вирішиться. Потрібно не мовчати, озвучувати те, що турбує. Виходити на марші, пікети і загалом не боятися висловлювати свою думку всюди. Бо тільки тоді буде шанс, що нас почують і наші проблеми будуть вирішуватися на законодавчому рівні, або отримають широкий суспільний резонанс. Бо всі права і всі свободи здобувалися саме в боротьбі. Треба популяризувати в суспільстві більше кейсів успішних, самодостатніх жінок. Не з тою метою, щоб всі такими ставали. Але щоб маленькі дівчатка мріяли бути не тільки господиньками і мамами, а щоб також мріяли стати космонавтками, науковицями і художницями.

Також для видимості жінок у всіх професіях доречно вживати фемінітиви. Деякі з них незвичні, але вони саме питомо українські і вони б у нас не зникли, якби наш правопис на початку ХХ століття не підганяли під російський.

 

Цей матеріал створений в рамках проекту, що реалізується за фінансової підтримки МБФ «Український жіночий фонд».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *