Через численні механізми контролю за виплатами деякі переселенці відмовляються від довідки ВПО та втрачають можливість отримати пенсію. – Радник з питань ВПО

Через численні механізми контролю за виплатами деякі переселенці відмовляються від довідки ВПО та втрачають можливість отримати пенсію.

До такого висновку дійшли автори доповіді «Постраждалі від конфлікту: як Україна забезпечує реалізацію їхніх прав». Дискримінаційне положення про отримання всіх видів соціальних виплат виключно через один державний банк, запровадження дискримінаційного порядку контролю за соціальними виплатами, низькі суми призначеної адресної допомоги – лише частина тих діючих в Україні обмежень, які стоять на шляху реалізації права на соціальні виплати для переселенців.
За словами авторів доповіді, озвученими в ході прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі, ці висновки разом із іншими прикладами неефективної політики держави по відношенню до громадян, постраждалих від війни та окупації, будуть передані до Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав, який розгляне ситуацію в Україні навесні 2019 року. 


«Подібні звіті, які готуються громадськістю, є важливим інструментом впливу на внутрішню політику України по відношенню до своїх громадян. Інформування міжнародної спільноти про ситуацію із дотриманням прав постраждалого від війни населення дозволить в черговий раз привернути увагу до цієї проблеми і українських чиновників, які несуть відповідальність за подолання наведених у тексті доповіді штучних бар’єрів для повноцінного життя переселенців», – зазначила Валерія Вершиніна, менеджерка програми «Радник з питань ВПО».

Авторами доповіді є експерти коаліції громадських організацій, що опікуються правами ВПО в Україні. Серед них і експерти програми «Радник з питань ВПО». Крім  статистичних даних та експертних висновків, у доповіді наведені історії самих переселенців, які стикнулися з дискримінацією та порушеннями своїх прав у взаємовідносинах із державою.

«Я написала заяву на чергове подовження виплати адресної допомоги і стала чекати на візит соціальних інспекторів з перевіркою. Утім, впродовж місяця до мене так ніхто і не прийшов. Я звернулася до районного управління соціального захисту, де мені повідомили, що перевірка вже відбулась. Два тижні тому! Але мене нібито не було вдома. Тому, сказали в управлінні, тепер мене позбавлять права на отримання адресної допомоги…Соціальна інспекторка показала фотографію, на якій вона залишає повідомлення в хвіртці за моєю нібито адресою. Але на фото виявився зовсім інший будинок», – з історії Ірини, переселенки.

Повний текст доповіді 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *