Про персональні дані ВПО – Радник з питань ВПО

Про персональні дані ВПО

Ситуація: До управління найдійшов лист за підписом начальника районного управління поліції, з вимогою надати інформацію що містить персональні дані внутрішньо переміщенної особи. Хто і за яких обставин має право отримувати інформацію про персональні дані з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб?

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст. 21 Конституції визначає, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.2 ст.22 Конституції, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Серед таких прав і свобод людини ч.2 ст.32 Конституції наголошує на тому, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» ), майновий стан та інші персональні дані.

Разом з тим, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним (Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп).

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних. Згідно ч.2 ст.14 цього ж Закону, поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким випадком, зокрема, є кримінальне провадження, що здійснюється компетентним органом. Відповідно до ст.93 Кримінального процесуального кодексу України сторона обвинувачення (до якої кодексом віднесено слідчого органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства; керівника органу досудового розслідування (начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, та його заступники, які діють у межах своїх повноважень); прокурора) здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, службових та фізичних осіб документів, відомостей.

Згідно ч.1 ст.16 Закону «Про захист персональних даних», порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних, наданої, тому, хто володіє персональними даними на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Частиною третьою цієї ж статті визначено, що суб’єкт відносин, пов’язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі – запит) до персональних даних тому, хто володіє персональними даними. Вимоги до таких запитів визначені ч.4 цієї статті.

Звертаємо увагу, що територіальні органи соцзахисту не є тими, хто володіє персональними даними, відповідно до законодавства! За приписами ст.41 Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є Міністерство соціальної політики України.

Таким чином:

  1. Інформація з ЄІБД надається органам СБУ, Нацполіції, ДФС лише за згодою суб’єкта персональних даних, або у разі порушення кримінального провадження.
  2. Інформація з ЄІБД надається Мінсоцполітики, як розпорядником ЄІБД.
  3. Інформація з ЄІБД надається на відповідний запит органу СБУ, Нацполіції, ДФС, або за рішенням (ухвалою) суду .
  4. Запит повинен відповідати вимогам законодавства (визначені ч.4 ст.16 Закону «Про захист персональних даних»), яких всього шість, але які дуже складні для розуміння багатьми посадовими особами цих органів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *